Культурна спадщина і новий світопорядок
У медіацентрі ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО і Національної музичної академії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства освіти і науки України, Української Ради Миру відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Світова культурна спадщина в умовах формування нового світопорядку». У заході взяли участь представники ЮНЕСКО, освітяни, науковці, дипломати.
Під час пленарного засідання було відзначено значну активізацію діяльності Української Ради Миру після початку повномасштабного російського вторгнення. Ось що сказав у своєму виступі голова УРМ, ректор Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський.
— Обрана тема для обговорення є дуже актуальною, зважаючи на події, свідками яких ми зараз є. Я підтримую тези, висловлені доповідачами, про те, що світовий порядок, який було встановлено ще у 1945 році Ялтинсько-Потсдамською системою міжнародних відносин, сьогодні стикається з великим викликом.
Насамперед пригадаймо 2007 рік, коли путін зробив перший випад проти світового порядку, виголосивши на Мюнхенській конференції з безпеки промову, яку назвали оголошенням другої «холодної війни», потім — 2008 рік, коли сталась агресія росії проти Грузії, далі — 2014-й – анексія Криму і початок війни на Донбасі. У 2022-му розпочалося повномасштабне російське вторгнення в Україну.
А далі цей ланцюжок почав поширюватися — на Близькому Сході, в Південній Америці, і зараз ми бачимо у світі понад 20 таких спалахів. Все це атака на світовий порядок, яким були встановлені фундаментальні правила щодо недоторканності суверенітету і кордонів країн. Тому зараз дуже важливо осмислити те, що відбувається у світі, і тут мені видається, що роль кафедр ЮНЕСКО, яких в Україні 13, могла б бути дуже важливою. Це інтелектуальні центри, які, співпрацюючи в єдиному експертному середовищі, можуть здійснювати аналіз — що відбувається у світі, до чого ми йдемо, які тренди світової геополітики й що може бути далі.
Щодо впливу культури на події у світі, то, здавалося б, у неї немає силових інструментів, це м’яка сила, але вплив її досить потужний. Насамперед культура і мистецтво відіграють важливу роль у примиренні, пом’якшенні конфліктів, запобігання війнам та кризам — через те, що культура є універсальним, об’єднуючим фактором для людей у світі.
Культура допомагає створити глобальну емпатію, вона може знизити ворожість, упередженість, що є ключовим фактором у припиненні конфліктів. Мистецтво є засобом для поширення ідей миру, терпимості, співробітництва, може надихати на роздуми про цінність миру та негативні наслідки війни.
Культурні обміни, концерти, фестивалі, інші заходи сприяють взаєморозумінню та обміну ідеями між різними культурами. Це створює майданчик для відкритого діалогу і співпраці. У різних формах мистецтва, зокрема театрі, музиці, живописі, інтегрується послання миру та порозуміння. Проєкти мистецтва можуть привертати увагу до миротворчих ініціатив, наголошувати на важливості розв’язання конфліктів шляхом дипломатії та злагоди.
Мистецтво, маючи інтернаціональний характер, впливає на громадську думку народів, формуючи уявлення людей про війну та мир, викликає обговорення і підвищує обізнаність щодо причин конфліктів.
Включення мистецтва до освітніх програм сприяє формуванню в учнів критичного мислення, емпатії та розуміння культурної різноманітності, що, зі свого боку, може сприяти припиненню міжнаціональних і міжетнічних конфліктів. Після завершення військових дій та криз мистецтво є дуже важливим засобом відновлення та підтримки, суспільної реабілітації. Проєкти з відновлення охоплюють створення музеїв, театрів та інших культурних центрів. Отже, культура і мистецтво можуть діяти як потужні інструменти пошуку миру, змін суспільної свідомості, надихаючи людей на створення більш толерантного суспільства і збереження світового порядку.
Вони сприятимуть напрацюванню спільного бачення для наближення перемоги України і перемоги демократичного світу в цьому цивілізаційному протистоянні.
Дмитро ШУЛІКІН
* * *
Виступ
заступника Голови – директора УРМ
Володимира Новохацького
«Сучасні виклики та загрози
у сфері захисту культурної спадщини України
в ході боротьби українського народу проти російської агресії»
Вітаю шановних учасників конференції, буду виступати в контексті сьогодення – прагнення росії знищити нашу країну, нашу державність, все українське: тисячолітню історію, культуру, мову, громадян – націю. Знищити спогади про нас, викреслити із пам’яті людства існування волелюбного народу, переписуючи його історію, вбиваючи його людей.
Головною метою вторгнення в Україну військ російської федерації путін назвав денацифікацію і демілітаризацію нашої держави.
Нагадаю визначення терміну «денацифікація» – система заходів зі звільнення економіки, політики, культури, ЗМІ та юриспруденції колишнього Третього Рейху (Німеччини та Австрії) від впливу та наслідків націонал-соціалізму після Другої світової війни.
Путін вирішив застосувати це поняття для реалізації своєї ненависті до українського народу.
Росія заперечує право на існування української нації. Так раніше робила Російська імперія, знищуючи українську державність, забороняючі українську мову та право називатися українцем, так робила сталінська росія, заморивши голодом мільйони українців, так робить сучасна росія, яка напала на Україну та здійснює геноцид української нації. Уже сотні років триває ця боротьба за право на життя українців.
Українська нація має тисячолітню історію, яка з початку становлення мала значний культурний і духовний вплив на розвиток Європейських держав, згадаємо Анну Ярославну – королеву Франції, гетьмана Пилипа Орлика, який створив першу в Європі модель вільної, незалежної держави видавши Конституцію Пилипа Орлика, в якій було прописано поняття «вільного народу», основи демократії та правосуддя, антикорупційні та соціальні засади. Зробила вагомий внесок у світову скарбницю науки, культури та мистецтва, зростила плеяду всесвітньо відомих митців, філософів, художників, письменників, композиторів: Микола Леонтович, Соломія Крушельницька, Казимир Малевич, Серж Лифар, Анатолій Солов’яненко;
науковців та інженерів: Ігор Сікорський, Сергій Корольов, Євген та Борис Патони, Ілля Мечников, Микола Амосов, Олександр Богомолець, перелік можна продовжувати безкінечно.
Кожен народ, кожна держава і країна роблять свій внесок у формування світової культурної спадщини, він є унікальним і невід’ємним надбанням високорозвиненої цивілізації.
Наразі, внаслідок нападу росії, в Україні відбувається цілеспрямоване знищення не тільки мирних жителів, а і культурної спадщини. Окупанти руйнують цілі міста та селища, архітектурні та історичні пам’ятки, церкви, театри, історико-культурні та природні заповідники, грабуються музеї.
Деякі шедеври, як то у Херсонському художньому музеї та Музеї Архипа Куїнджі в Маріуполі – розграбували окупанти.
Внаслідок підриву Каховської ГЕС на Херсонщині водою затопило церкви, пам'ятники культури та музеї, археологічні пам'ятки скіфів – кочового народу 8-го століття до н.е. Також і грецьке поселення з 400 р. до н.е. зазнало непоправної руйнації. Постраждалий регіон на півдні України був центром козацької культури в 16-му столітті. Свій мистецький слід там залишили українські митці різних епох.
Окрім археологічних пам'яток, за офіційною українською інформацією, підтоплено музей письменника та гумориста Остапа Вишні, який вдалося відновити лише у 2020 році, та Херсонський художній музей художника Олексія Шовкуненка.
За даними Міністерства культури та інформаційної політики, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну збитків зазнали 1520 об'єктів культурної інфраструктури, пошкоджено 664 об’єкти культурної спадщини. Кожного дня ці числа продовжують зростати, найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській і Запорізькій областях.
На жаль Україна не в змозі самостійно захистити історико-культурні надбання та вдячна організації ЮНЕСКО за допомогу, насамперед внесення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, які перебувають під загрозою через війну, низки українських історичних об'єктів: Софійський собор у Києві та пов'язані з ним монастирські будівлі, Києво-Печерську лавру, ансамбль історичного центру Львова, «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», у січні на тлі російських атак до цього ж списку внесли історичний центр Одеси. ЮНЕСКО визнало спадщину, залишену містом у кінематографі, літературі та мистецтві. Це передбачає швидке оцінювання завданих збитків, визначення пріоритетних заходів та допомогу у відновленні постраждалих об’єктів.
Вважаємо, що до цього ж списку необхідно внести пам’ятки, розташовані на тимчасово окупованих територіях з метою подальшої організації міжнародного моніторингу.
Крім того, ЮНЕСКО розробило план дій у надзвичайних ситуаціях, виконання якого фінансується на $30 мільйонів. Це план безпеки для музеїв, план, як працювати з інвентарем у надзвичайних ситуаціях, як зберегти колекції, як реагувати на ризик пограбування, незаконної торгівлі. Бюро підтримало проєкти в Херсоні, Дніпрі, Києві та Львові. ЮНЕСКО профінансувало закупівлю обладнання для чотирьох українських музеїв, які постраждали від російської атаки на столицю 10 жовтня 2022 року. Серед них – музей Ханенків, музей Тараса Шевченка. Також організація відкрила збір на свою діяльність в Україні та скерувала кошти Надзвичайного мистецького фонду для підтримки українських митців. Зокрема, спільно з ГО "Музей сучасного мистецтва" в червні 2022-го фонд отримав від ЮНЕСКО $100 тисяч і почав надавати гранти українським митцям.
Окрім того, у травні 2023-го Надзвичайний фонд спадщини ЮНЕСКО виділив Мінкульту $1,5 мільйона на цифровізацію культурної спадщини України.
Для захисту об'єктів спадщини надзвичайно важливими є оцінювання пошкоджень та моніторинг. ЮНЕСКО надало допомогу для створення платформи регулярних і щоденних перевірок пошкоджень спадщини. Це робиться з допомогою аналізу результатів супутникової зйомки і супроводжується перевіркою на місці, коли це можливо.
Крім того і до війни в Україні існувала низка проблем із збереженням культурної спадщини: реставраційні роботи, реституція (повернення) культурних цінностей, розшук незаконно вивезених культурних цінностей тощо.
Необхідно консолідувати зусилля світових організацій, всієї міжнародної спільноти для захисту і збереження української культурної спадщини та притягнення до відповідальності росії за знищення та пошкодження які вона спричинила.
Справедливим рішенням стало відсторонення росії від головування в Комітеті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та виключення її з Виконавчої ради Агентства ООН із питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО).
Дякую за увагу, бажаю плідної роботи.
Слава Збройним Силам України!
Бажаю нам Перемоги!