ЕКОЛОГІЯ І МИР

«Військова агресія росії проти України завдала природі й суспільству непоправних збитків, — сказав, відкриваючи Форум, голова Української Ради Миру, ректор КПІ Михайло Згуровський. — На значній території нашої держави відбулися руйнівні процеси: це забруднення ґрунтів, водойм, повітря — внаслідок вибухів, пожеж, викидів токсичних речовин. Це втрати біорізноманіття, які вже призвели до руйнування екосистем, масового знищення живої природи, негативного впливу на збереження видів. Це гуманітарна криза, пов’язана насамперед з переселенням мільйонів людей, обмеженням доступу до їжі, води, медичної допомоги, незаконним вивезенням дітей…»

 Михайло Згуровський зупинився також на величезних економічних втратах країни. За даними ООН, збитки, завдані Україні, наближаються до одного трильйона доларів. Екоцидом є і порушення прав людини — окупанти вчиняли насильство, грабежі, тортури, здійснювали інші злочини проти цивільного населення.

 Злочинні дії агресора спричиняють довготривалі негативні наслідки не тільки для природи й суспільства України, вони здійснюють глобальний вплив на екологічну стабільність європейського континенту і на світовий порядок, зазначив Михайло Згуровський. Завдання громадськості — аналізувати процеси, активізувати роботу з міжнародною спільнотою для оприлюднення і доведення в міжнародних судах правди про злочини російських загарбників — задля досягнення нашої перемоги та встановлення справедливого миру.

«Антиекологічною диктатурою» назвав росію перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. «Усе, що вона робить, — сказав він у виступі, — доводить це: захоплення Запорізької АЕС, руйнування греблі Каховської ГЕС, атаки на інші ГЕС — Канів, Кременчук, Дніпрогес… Обстріл територій, величезне мінування. Півострів Крим — перлину Чорного моря — росія перетворила в мілітаризовану базу».

«Більш ніж Україна, миру ніхто не бажає», — сказав Олександр Корнієнко. Але це має бути справедливий мир, і саме для цього у нас існує Формула миру Президента Зеленського. Дуже важливо, що одним із пунктів її є екологічне питання, над яким посилено працює Верховна Рада.

Перший заступник Голови Верховної Ради зупинився також на питаннях енергетичної безпеки, закликав обговорити з науковою спільнотою пропозиції децентралізації, виробництва балансувальних потужностей, використання відновлювальних джерел, акумулювання енергії, над чим КПІ давно і серйозно працює.

Торкнувся також стану водойм, зокрема майбутнього Каховської пойми. «Маємо напрацювати державну політику в дискусіях, насамперед з науковцями, енергетиками, природоохоронними структурами, щоб виробити правильне рішення». Олександр Корнієнко висловив переконання, що підсумкові документи форуму викличуть великий інтерес і допоможуть у втіленні цих рішень.

На відкритті Форуму виступили також президент Будівельної палати України, Герой України Петро Шилюк, віцепрезидент Торгово-промислової палати України Валерій Король, голова правління Всеукраїнської ГО «Спілка жінок України» Леокадія Герасименко, начальник Управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міноборони України Юрій Ситник та керівник Молодіжного крила Української Ради Миру Володимир Юрченко.

Пролунали вітання від Леоніда Кучми — Голови Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського, Президента України 1994–2005 років. А також вітання від президентки World Information Transfer (консультативний статус при ООН) Христини Ковшевич-Дурбак.

Світ наближається до катастрофи? Як протистояти?

Розмову про екологічні злочини росії в Україні в контексті міжнародного права, про ядерний тероризм та загрози міжнародній безпеці було продовжено під час Міжнародної конференції «Екологія і Мир». Модератором її став Надзвичайний і Повноважний Посол, заступник голови Української Ради Миру та голови Міжнародної громадської організації «Рада з екологічної безпеки» Валерій Цибух. Він також виступив з промовою «Протидія екоциду в контексті Української Формули Миру».

Українська Формула Миру, зазначив промовець, називає екоцид однією з основних викликів війни, а необхідність негайного захисту природи — однією з умов її припинення. Екоцид є злочином проти довкілля, він потребує правового врегулювання як на національному, так і на світовому рівні. Особливо важкою формою екоциду є воєнний екоцид, який порушує екосистему, середовище проживання людини внаслідок воєнних дій.

Питання №1 — це розроблення і впровадження дієвого механізму, який забезпечив би екологічну безпеку.

Підраховано, що один день війни обертається для довкілля України в 4 млрд гривень. А загальні екологічні збитки України за підрахунками Міндовкілля перевищують 2 трлн гривень або понад 60 млрд доларів. В Україні офіційно зафіксовано 2300 фактів екозлочинів. Деякі екосистеми втрачені назавжди. 30 % території країни заміновано. Вдуматись тільки — третина країни.

Залишаються ризики ядерної катастрофи. росія шантажує світ підривом Запорізької АЕС. Мільйони гектарів лісу спалено обстрілами, десятки вугільних шахт затоплено. Валерій Цибух нагадав присутнім про шахту «Юнком» на Донеччині, де 1979 року було здійснено підземний ядерний вибух. Нині вона на окупованій території, і вже кілька років як затоплена через окупантів. Але такий її стан — це велика загроза не тільки для річок на Донеччині, а й для Азовського моря і всього чорноморського басейну. Тільки деокупація нашої території може створити умови для зняття цієї загрози.

«Маємо знайти спільні відповіді на загрози, створені війною, — підкреслив Валерій Цибух. — Це не тільки наша проблема, це проблема всього світу. Наше завдання — об’єднати зусилля всієї спільноти навколо припинення екоциду та усунення його наслідків. 8-й пункт Формули Миру — не тільки обрахунок скоєних злочинів. Міжнародна робоча група, що аналізує наслідки війни, розробила та презентувала міжнародний договір для України, що є дорожньою картою для притягнення росії до відповідальності».

Доповідач вважає, що варто працювати за трьома ключовими напрямами: перший — це оцінка шкоди довкіллю, зокрема щодо довгострокових наслідків, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності. Другий — перехід до екологічного відновлення, а відтак — до зеленої економіки. Тут треба посилити чинні положення як у національному, так і міжнародному законодавстві. Необхідно віднести екоцид до міжнародних злочинів Міжнародного карного суду.

УРМ вважає за необхідне повернутися до пропозиції щодо створення Ради екологічної безпеки ООН, а також підготовки екологічної Конституції Землі, створення органів регулювання і контролю.

Чи можна московію притягнути до відповідальності?

Юрій Сергеєв — Надзвичайний і Повноважний посол, багаторічний представник України при ООН, виступаюч з доповіддю «Екологічні злочини росії в Україні у світлі міжнародного права», запитав: «Чи можна московію притягнути до відповідальності за екологічні злочини?»

Відповідь Юрія Сергеєва: складно, але можливо. Чому складно? По-перше, міжнародне, зокрема, міжнародне екологічне право є не до кінця досконалим. Досі тривають дискусії щодо створення міжнародного екологічного суду. Є питання щодо включення до Римського статуту Міжнародного кримінального суду злочину екоциду — як п’ятого міжнародного злочину.

Складно й тому, що, наприклад, важливі рішення Генеральної асамблеї ООН мають лише рекомендаційний, а не імперативний характер. А через Раду Безпеки ООН не вдасться створити спеціальний трибунал та комісію з репарацій за заподіяну шкоду довкіллю, оскільки росія накладе вето на таке рішення. Є й інші складнощі.

Однак росію можна та необхідно притягнути до відповідальності. Для цього — використовувати наявні правові можливості. «Міжнародне право все ж накопичило базові документи загальнополітичного характеру, які, навіть суто декларативні, накладають на підписантів моральну і політичну відповідальність за збереження довкілля», — зазначає Юрій Сергеєв. Це спеціальна резолюція Генасамблеї ООН від 1962 року про економічний розвиток та охорону природи, Стокгольмська конференція 1972 року про охорону навколишнього середовища У 1981 році ухвалена резолюція Генасамблеї ООН, свого часу внесена ще СРСР: «Про історичну відповідальність держав за збереження природи, землі та нинішнього покоління».

У 1988 році Генасамблея ООН схвалила Хартію природи, яка покладає відповідальність на всі держави за збереження планети та її природних багатств. У Ріо-де-Жанейро було ухвалено порядок денний на 21 століття, де встановлюється відповідальність усіх держав ООН перед майбутніми поколіннями за збереження планети.

Протистояння між росією й Україною має ознаки міжнародного збройного конфлікту, хоча росія з усіх сил намагалася довести, що це внутрішній громадянський конфлікт. Однак, кваліфікація ситуації за міжнародним правом не залежить від кваліфікації її за національними законами. Розв’язавши війну і завдавши величезної шкоди природному середовищу, росія є порушницею базових міжнародних документів. Факти порушення основоположних документів мають бути використані для міжнародного звинувачення росії.

…Україна розглядає різні механізми для належного розслідування і притягнення до відповідальності російських злочинців, зазначає Юрій Сергеєв. 4 березня 2022 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оприлюднив у Лондоні заяву про створення спеціального трибуналу для покарання злочину агресії росії проти України. Президент України у вересні того ж року видав указ, яким створено робочу групу, котра опрацювала питання запровадження спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України й назвала можливі варіанти його створення. І такі варіанти справді є.

Водночас може притягти до відповідальності московських злочинців і Міжнародний кримінальний суд, який у своєму статуті передбачає кримінальну відповідальність за дії, пов’язані зі завданням шкоди навколишньому середовищу під час збройного конфлікту. І прецедент такий створено, коли 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду видали ордер на арешт двох російських осіб — путіна та львової-бєлової за скоєння воєнних злочинів в Україні, а саме — незаконної депортації дітей.

(Про виступи інших учасників форуму, про проблеми, які на ньому обговорювалися та про конкурс стартапів читайте в подальших публікаціях)